Вистава з Івано-Франківська розчулила одеситів
Вперше в Одесі відбувся показ вистави «Енеїда» від Івано-Франківського театру імені І.Франка. Сталося це завдяки фестивалю театрів «Молоко» та неперевершеному театральному смаку директора фестивалю Михайла Журавля, який щорічно привозить дійсно високого рівня вистави.
Коли для України у 2014 році настали важкі часи, режисер вистави Ростислав Держипільский, для своєї майбутньої постановки, зупинив свій вибір саме на «Енеїді» Котляревського. Свого часу, Іван Котляревський написав вільний виклад вергілівської поеми, де зберігається давньогрецький сюжет, а от проблематика торкається культурно-політичного життя України початку ХІХ століття: патріотизм, захист батьківщини, принципи народної моралі, любові та ненависті.
Як бачимо, модернова інтерпретація Івана Котляревського знову, на жаль, стає актуальною і відображає наше сьогодення. Козак Еней (син Венери та онук Зевса), зі своїми друзями козаками-троянцями, відправляється на пошуки омріяної землі, щоб заснувати потужну державу, яку обіцяли йому боги. У дорозі, зла Юнона, суча дочка, влаштовує йому випробування, щоб збити з правильного шляху. Але пройшовши пекло та рай, спокуси та любов, Еней все ж дістається заповітних берегів.
Головна думка вистави – ідеальна держава – це ефемерна мрія, такого місця не існує, але, в той же час, найбільший гріх – це бездіяльність, тому всі випробування, це шанс почати все з білого аркуша. Віра у воскресіння України – непохитна.
На сцені розгортається аскетична сценографія, біле полотно-ширма з трьох сторін виконує функцію екрана для проектора та в водночас символізує чистий аркуш, на якому буде написано історію боротьби з агресором та народження нації. Саме у цих трьох “стінах” розгортаються події: троянці мандрують, море штормить, Дідона горить, збирається шабаш, а Турн наступає.
Захоплює потужна енергетика акторів, що одночасно перебувають на сцені протягом усієї вистави. Це дійсно артисти драми, які володіють усіма секретами акторської майстерності. Сценмова, пластика, вокал – переконують у тому, що керівництво театру дуже ретельно слідкує за підвищенням творчого рівня трупи.
Харизматичний виконавець головної ролі, Олексій Гнатковський переконливо продемонстрував героя: реального, не ідеалізованого, зі слабкостями та недоліками, але із непереборним патріотичним духом та хоробрим серцем.
Якщо вистава починається як весела безтурботна комедія, то закінчується вона трагедією, де війна Енея і Турна асоціюється зі сьогоденням.
Потужна фінальна сцена, прощальні слова Енея: “Аби лиш троянське плем’я утримало на вічне врем’я — імення… мову… віру… вид…”. У залі — сльози.
Олеся Баглюкова
Фото автора.
