З Одеси до Антарктиди вирушив у першу експедицію криголам «Ноосфера»
28 січня в свій перший рейс з Одеси до Антарктиди вирушив флагман українського наукового флоту – криголам «Ноосфера». Це символічно, адже 28 січня вважається датою відкриття Антарктиди, а для України це стало датою повернення до досліджень Південного океану після 20-річної перерви.
Екіпаж криголаму складається з 26 осіб – як українських, так і іноземних фахівців, зокрема, які раніше працювали на Британську антарктичну службу. Спершу на судно чекає довга дорога до Республіки Чилі. Там на його борт підніметься друга група вчених, які досліджуватимуть Південний океан, та команда 27-ї Української антарктичної експедиції, що має замінити нинішніх зимівників на станції «Академік Вернадський». Далі шлях лежатиме через протоку Дрейка на українську станцію. Туди будуть доставлені різноманітні вантажі: від річного запасу провізії до будівельних матеріалів і техніки, адже цього разу завдяки криголаму вантажів можна доставити більше, ще й напряму з України.
Після розвантаження судна впродовж кількох тижнів виконуватиметься наукова програма в атлантичному секторі Антарктики та в акваторії довкола Антарктичного півострова.
Заплановано продовжити океанографічні дослідження, розпочаті Україною у березні-квітні 1997 та 1998 років на науково-дослідному судні «Ернст Кренкель». Роботи передбачені на трьох полігонах: полігон в поблизу Аргентинських островів, неподалік «Вернадського» (14 станцій), Південно-Шотландський полігон (21 станція на 7 розрізах), Південно-Оркнейський полігон (36 станцій на 7 розрізах). Ці райони мають не тільки складні гідрофізичні умови, що формують систему водних мас океанів Південної півкулі Землі, а й високе біологічне різноманіття. Тут проходять основні міграційні шляхи криля, риб та китів. Передбачається дослідити течії, зміни в солоності і температурі різних водних мас тощо.
Таким чином вчені сподіваються отримати унікальні дані про те, як змінились океанографічні характеристики цих ключових точок Південного океану за минулі три десятиліття. Адже саме в цій частині світу зафіксовано найшвидший темп потепління атмосфери, тож і океан має реагувати на ці стрімкі зміни, і важливо зрозуміти як саме це відбувається.
Ще одним блоком досліджень є геологічні. Планується відбір проб донних відкладів з глибоководної частини Південного океану та в районі Аргентинських островів для встановлення їхніх гранулометричного, мінерального, хімічного та мікрофауністичного складу. Це потрібно, щоб встановити основні закономірності осадконакопичення у районі Світового океану, який постійно протягом останніх декількох мільйонів років контактував з Антарктидою та у своїх глибоководних відкладах зберіг свідчення про інтенсивність наростання та зменшення розмірів льодового покрову Антарктиди, динаміку та частоти формування айсбергів. Тобто за кернами донних відкладів уточнити складну геологічну та кліматичну історію крижаного континенту.
Після завершення наукової програми судно забере учасників 26-ї Української антарктичної експедиції, які вже майже рік працюють на «Вернадському», і далі через Чилі та Фолклендські острови рушить до Одеси.
Джерело: Національний антарктичний науковий центр.
