Одеський філармонійний оркестр на чолі з Хобартом Ерлом яскраво виступив у Берліні
На Музичному фестивалі Берліна Одеський філармонійний оркестр дав унікальний гастрольний виступ з творами трьох невідомих у Німеччині українських композиторів – Мирослава Скорика, Алемдара Караманова та Миколи Лисенко, повідомляє місцеве видання Sueddeutsche.
Фото: Фабіан Шеллхорн
Три українські композитори, твори яких раніше не виконувались в Берлінській філармонії; публіка, серед якої багато українців та не надто відомий у німецькій столиці Одеський філармонійний оркестр. Його запрошення на унікальний концерт Musikfest Berlin створює художню та культурно-політичну сенсацію, де посол України Андрій Мельник сидить поряд із міністром культури Німеччини Клаудією Рот. У залі відчуваються і радість, і смуток, і завмирання, і пожвавлення. Коли головний диригент оркестру Хобарт Ерл робить оголошення німецькою, а потім повторює своє повідомлення українською – у залі спалахують овації, які є нечастим явищем тут.
Тутешні слухачі знайомі зі знаменитими оркестрами з Консертгебау Амстердама, Філадельфійським, Клівлендським оркестрами та їх бездоганною звучністю на цьому музичному фестивалі, а зараз їм хотілося б дізнатись чи може Одеський філармонійний оркестр, заснований у 1937 році, гідно виступати поряд з ними? Зрозуміло що – так, і на це є дві причини. З одного боку, оркестр із культурного міста Одеси продемонстрував свою музичну здібність, всебічну переконливість, по правді блискучий виступ. З іншого боку, це пов’язано з самовідданим та обдарованим головним диригентом Хобартом Ерлом.
Диригент Хобарт Ерл народився у Венесуелі в 1960 році в сім’ї американців. Навчався у Відні, Лондоні та Прінстоні. Він познайомився та полюбив місто Одесу та її філармонійний оркестр ще у 1990-х роках. Протягом багатьох років, окрім того, що він був керівником філармонійного оркестру, він також отримував запрошення від оркестрів з усього світу – від Кельна до Санкт-Петербурга, Нью-Йорка і Тайбея. Хобарт Ерл розвинув у оркестрі його музичну єдність та додав всебічної радості від гри з ними. Його захопила музична мова українських композиторів. У першому відділенні програми прозвучали три твори українських композиторів, які дотепер ще не виконувались у Німеччині: дві чарівні оркестрові мініатюри та масштабний фортепіанний концерт.
Яскравою подією Концерту для фортепіано з оркестром Караманова є відома піаністка Тамара Стефанович, яка сприяла розквіту духовності та віртуозності гри з виконавським контролем та емоційною напругою. Стефанович вивчила партитуру спеціально для цього концерту в Берліні; вона мала терпіння ангела, щоб медитувати на клавішах , щоб медитувати над клавішами під час виконання нескінченно довгого та повільного руху хвилеподібних послідовностей. Це нагадувало релігійні літанії. Спільно з Одеським філармонійним оркестром, який майстерно виконав Другу симфонію Яна Сібеліуса, вона знайшла способи замінити концертний діалог мистецтвом довготривалого дихання.
