Травми росткових зон у дітей-спортсменів

Зони росту (епіфізарні пластинки) — це ділянки хряща наприкінці довгих кісток, завдяки яким кістка подовжується і формується. Вони залишаються вразливими аж до завершення пубертатного періоду. У дорослому віці ці пластинки закриваються і ріст припиняється.

У дітей, які активно займаються спортом, навантаження на кістки та суглоби значно більше. Саме росткові зони стають слабкою ланкою — вони травмуються легше, ніж міцніша кісткова тканина. Щоб отримати своєчасну консультацію фахівця, зверніться на сторінку клініки Veselka https://veselka.clinic/napriamky/vuzki-spetsialisty/ortoped-travmatolog.

Чому травми росткових зон небезпечні

Пошкодження може вплинути на подальший розвиток кістки. Серед можливих ускладнень:

• відставання у рості певної кінцівки;
• викривлення осі кістки (наприклад, «Х»- чи «О»-подібні ноги);
• нерівномірне навантаження на суглоб і передчасний артроз;
• хронічний біль або обмеження рухливості.

У дитячому віці правильне лікування здатне повністю відновити функцію, але тільки якщо діагноз поставлений вчасно.

Як проявляються травми

Батьки та тренери повинні звертати увагу, якщо дитина:

• скаржиться на біль у суглобі після тренування;
• має набряк або почервоніння;
• уникає навантаження на одну ногу чи руку;
• починає кульгати або обмежує рухи.

Важливо: навіть якщо дискомфорт швидко минає, зони росту можуть бути пошкоджені. Тому будь-який больовий епізод — це привід для огляду лікарем.

Діагностика

• Рентгенографія — перший крок. Дає змогу побачити переломи, але іноді пошкодження росткової зони не виявляє себе.
• МРТ чи УЗД — більш детально показують хрящову структуру.
• Регулярний контроль після травми — щоб переконатися, що ріст кінцівки не порушився.

Сучасні методи лікування

• Консервативна терапія. Якщо зміщення невелике, спрацюють іммобілізація гіпсом чи ортезом, обмеження спорту.
• Хірургічне лікування. При значних зміщеннях або якщо є ризик порушення росту. Використовують спеціальні гвинти чи дроти, які фіксують кістку, зберігаючи можливість росту.
• Довгостроковий нагляд. Дитина з травмою росткової зони має спостерігатися у ортопеда кілька років. Це дозволяє вчасно помітити можливе викривлення чи затримку і скоригувати ситуацію.

Як запобігти

Профілактика травм росткових зон у дітей-спортсменів починається з правильно організованих тренувань. Важливо уникати надмірних навантажень і поступово збільшувати інтенсивність занять, щоб кістки та м’язи встигали адаптуватися. Значення має і баланс між тренуванням та відпочинком: дитячий організм потребує часу для відновлення. Захист забезпечують правильно підібране спортивне взуття та спеціальне спорядження, яке знижує ризик небезпечних ударів. Не менш важливо регулярно проходити профілактичні огляди у дитячого ортопеда, адже саме фахівець зможе виявити початкові зміни ще до появи серйозних проблем.