Розплата за висотки: на Гагарінському плато з’явилася величезна тріщина
В Одесі на Гагарінському плато з’явилися дуже тривожні ознаки руху ґрунту – на проїжджій частині вулиці днями з’явилася тріщина шириною близько 5 см і довжиною близько 30 метрів, а на іншому боці навпаки – з’явилися напливи. Інформацію про подію повідомив місцевий відеоблогер під ніком “Зоотроп”. Така тріщина може свідчити про втрату стабільності скального масиву внаслідок хаотичної та бездумної забудови висотками Гагарінського плато. В кращому випадку буде просто локальний провал ґрунту, а в гіршому – почалися масштабні зсуви ґрунту в бік моря, що може привести до катастрофічних наслідків та катаклізмів.
Одеський краєзнавець та автор книги “Підземна Одеса” Валентин Лопотан прокоментував появу тріщину: “Гагарінське плато дренувалося природним шляхом – підземні води розвантажувалися в Аркадійську балку і в Чорне море. Частково (мізерну частину) приймало закінчення дренажної галереї протизсувної системи першої черги. Галерея не доходила навіть до центру плато і розвантажувалася в шосту штольню до Гагарінського плато. Висотна забудова плато здійснювалася, в основному, на пальовій основі, прорізуючи ґрунтовий потік між вапняком і міотичною глиною, заглиблюючись в міотис, і прорізаючи також верхній водоносний горизонт. Виник баражний ефект, змушуючи води обох горизонтів шукати нові шляхи водотоку, піднімаючись в районі перешкод і змінюючи несучу здатність ґрунтів. Ситуація посилилася новою забудовою Аркадійської балки, що також змінила гідротехнічні умови плато. Дуже негативний ефект дали масштабні земляні роботи на схилі – копання котлованів, трамбування ґрунту, вилучення ґрунту, будівництво дороги, що порушило стійкість схилу та порушило усталені шляхи ґрунтових вод до урізу моря. Повсюдна забудова плато, пошук нових шляхів розвантаження ґрунтових вод, баражний ефект і особливо різке зниження стійкості схилу в результаті масштабних земляних робіт порушило рівновагу і стабільність масиву Гагарінського плато. І додаткову дестабілізуючу роль (не головну) дають підземні каменоломні у пласті пильного вапняку”.
