В Одесі пам’ятнику поету Пушкіну присудили премію Яна Гельмана
Команда КВК «Джентльмени одеського університету» вп’яте проводить в Одесі церемонію вручення премії Яна Гельмана. Премія була заснована у 2019 році та присвячується пам’яті художнього керівника команди, режисера, сценариста, тричі чемпіона КВК. Ян Гельман був людиною з філософським поглядом на світ та феноменальним почуттям гумору, а також розумінням того, що таке справжня Одеса, яке це місто в дійсності і в чому його істинна природа.
Премія вручається лауреатам – тим, хто своїми справами прославляє Одесу, творить та примножує її благополуччя, робить внесок у розвиток міста та його культуру. За ці роки премію отримали багато заслужених людей, якими наше місто може пишатися.
У 2024 році команда «Джентльмени одеського університету» ухвалила незвичайне, але виважене рішення: вручити премію не просто конкретним людям, а ще й конкретним пам’ятникам. Адже пам’ятники – це колишні великі особистості, які жили в Одесі, кохали її, творили в Ім’я та Славу цього міста. Вдячні сучасники та нащадки звели їм монументи, бо хотіли, щоб ці люди були з ними завжди. Пам’ятники – це пам’ять, і поки що жива пам’ять, жива людина, живе місто і жива країна.
Рішенням команди премія вручається наступним номінантам:
1. Поет Олександр Пушкін.
Своїми великими рядками «Там все Європою дихає, віє», він рівно 200 років тому визначив магістральний рух Одеси та околиць у бік Європи. За що вдячні одесити спорудили йому пам’ятник на свої, зібрані по копійчині гроші.
2. Письменник Ісаак Бабель.
Великий прозаїк. Прославив неповторний колорит міста та навчив цілий світ любити нашу знамениту одеську мову. Книги Бабеля досі мають успіх у книгарнях усього світу.
3. Музикант Леонід Утьосов.
Оспівував своє улюблене місто всупереч усім історичним обставинам. Навчав цілі покоління одеситів «давати джазу». Сьогодні дядько Льодя мирно сидить на вулиці Дерибасівській, а його пісні продовжують звучати у серцях людей.
4. Академік Валентин Глушко.
Інженер, основоположник ракетобудування. Головний архітектор космічних систем. Багато в чому завдяки йому та ще одному українцю – Сергію Корольову – людина вийшла в космос і стала освоювати зоряні дали.
5. Градоначальник Дюк де Рішельє. Впевнені, що цю людину одеситам, як і парижанам, представляти не треба. Господарник Одеси та першій міністр Франції. Символ і гордість міста, який започаткував добробут Одеси.
І оскільки всі ці геніальні люди, зусиллями вдячних їм одеситів, вже давно стали пам’ятниками і отримати гроші не зможуть, весь преміальний фонд буде переданий військовому шпиталю.
Цей крок ми вирішили зробити саме зараз, коли на Одесу щодня летять російські ракети та дрони. Війна – найжорстокіше випробування для громадян нашої країни, для народу України та для кожного українського міста. Тому вкрай важливо не дати відібрати в нас нашу історію, почуття власної гідності та свою ідентичність. А для амбітних, відданих своєму місту одеситів, це є життєвою необхідністю.
Все ще леді та джентльмени: Ігор Лосинський, Світлана Фабрикант, Олег Філімонов, Катерина Піменова, Едуард Чечельницький, Сергій Рядченко, Марк Джум, Олена Тищенко, Дмитро Зубов, Ігор Осипов, Дмитро Шпінарьов, Людмила Джум, Сергій Осташко, Олександр Цибров, Вікторія Письмиченко, Олексій Овчинніков, Юлія Циброва, Віталій Литвак, Ганна Стадниченко, Олена Шевченко, Олена Самойлова, Денис Матвєєв, Всеволод Люмкіс, Єгор Мальцев, Лариса Євсєєва, Каріна Шрагіна-Кац, Денис Стадниченко, Андрій Нейченко, Сергій Ковалінський.
Зазначимо, що таким чином учасники вручення премії Яна Гельмана намагаються привернути увагу до рішення Обласної адміністрації про демонтаж деяких пам’ятників. Пам’ятники Дюк де Рішельє та Леоніду Утьосову ніхто демонтувати не буде – вони залишаються. А ось пам’ятники Глушко, Бабелю та Пушкіну збираються демонтувати. Зазначимо, що єдиний пам’ятник неодеситу, а росіянину в цьому списку – це пам’ятник Пушкіну. Яким би великим не був його вклад у культуру, зараз представники цієї культури вбили жорстоко десятки тисяч українців та знищили цілі міста бомбами в злочинній війні. І дуже не зрозуміла логічно позиція тих, хто продовжує захищати саме Пушкіна. Щодо пам’ятників справжнім одеситам, то тут відчувається несправедливість.
