В украинском театре — премьера сказки для взрослых «Прекрасный рогоносец»

5 і 6 квітня в Одеському академічному театрі ім.В.Василька відбудеться прем’єра вистави «Прекрасний рогоносець» за мотивами класичної п’єси бельгійського драматурга Фернана Кроммелінка. Режисер – Іван Уривський. Про це розповіла на своїй сторінці в фейсбуці директор-художній керівник театру Юлія Півоварова. Наводимо її повідомлення без змін.

Нинішній сезон для Одеського українського театру є сезоном гучних прем’єр, репертуарних несподіванок та акторських відкриттів. Прем’єра «Прекрасного рогоносця» – так само відкриття, несподіванка. А також щире бажання театру подарувати своїм глядачам одну з найкращих п’єс ХХ століття та представити на нашій уславленій сцені молодих акторів, вчорашніх студентів – учнів видатного українського режисера Дмитра Богомазова. У прем’єрній виставі вони на першому плані у головних ролях.

Отже, «Прекрасний рогоносець», так би мовити, «тривимірна» прем’єра. Вперше саме ця п’єса на українській сцені українською мовою. Вперше вийдуть до глядача молоді актори Олександр Коваль, Михайло Дадалєв, Марічка Деменко, Аліна Катречко у великих відповідальних ролях, блискуче виписаних у п’єсі Кроммелінком – це Брюно, Стелла, Петрюс, Естрюго. Підтримку їм надають досвідчені артисти театру — відома одеситам яскрава та щира Марина Клімова, Володимир Романко, Дмитро Цинковський. І ще, безумовно важливий акцент, це перша прем’єра у рідному театрі для Івана Уривського уже у його новому статусі – головного режисера Одеського театру ім.В.Василька.

Сюжет Ф.Кроммелінка – захоплюючий і парадоксальний, екстремальний і немовірний, на грані фарсу та високої поезії. Це історія про поета Брюно, який фанатично закоханий у свою дружину Стеллу; героя мучать ревнощі без причини; і нарешті цей дивак заявляє коханій, що вгамується лише тоді, коли усі чоловіки (!) їхнього села (від 15 до 60 років) потраплять до неї у постіль – і от тоді він нарешті заспокоїться, бо зможе виявити свого справжнього «суперника». Через почуття жалю чи великого жертовного кохання, Стелла і приймає таку екстремальну пропозицію, а вже далі…

П’єса Кроммелінка з’явилася в Європі 1921 року. Вже через рік, 1922-го, її поставив геніальний Всеволод Мейєрхольд в Театрі Актора, прославивши у головних ролях Ігоря Ільїнського (Брюно), Марію Бабанову (Стелла). Майєрхольдівська вистава увійшла в історію світового театру ХХ століття як унікальний експеримент, як спроба розкрити авторський текст через «біомеханіку», «конструктивізм».

Згодом до п’єси Ф.Кроммелінка зверталися різні режисери і різні театри, адже сам сюжет зазвичай дає величезний простір для сценічної фантазії, режисерських рішень та акторських пошуків.
«Прекрасний рогоносець» у лоні Одеського українського театру ім.В.Василька народжувався як студійний експериментальний проект. Головний режисер театру Іван Уривський запропонував молодим акторам, які щойно прийшли в наш театр, поекспериментувати на території тексту Ф.Кроммелінка, «примірявши» на себе його виграшні фарсові образи. Молоді виконавці – Олександр Коваль, Михайло Дадалєв, Маричка Деменко, Аліна Катречко – жваво відгукнулися на таку творчу пропозицію. І вже в процесі роботи над цією п’єсою майбутня вистава ніби шукала для себе простір: спочатку на малій сцені, згодом «Сцена на сцені». Згодом велика сцена театру та її технологічне обрамлення стала важливим простором для «Прекрасного рогоносця»: його казкових візій та відчуття якоїсь космічної безмежності.

Тим часом, глядацький зал, за задумом автора, мав би перетворитися на невеликий корабель, який приносить одного з героїв на місце подій у п’єсі Ф.Кроммелінка – і таким чином різні стихії перетинаються, переливаються – морська, космічна, філософська, казкова.

«Прекрасний рогоносець» – це візіонерський, акторський і режисерський експеримент Одеського українського театру. Тобто бажання режисера поглянути на класичну п’єсу крізь призму дитячих снів та марень головних героїв – Брюно, Стелли, Петрюса, Естрюго. Тому звужено коло дійових осіб у багатонаселеній п’єсі Кроммелінка, а основна лінія пов’язує саме трьох з них, які гадали, що полишили в дитинстві свої ігри в кохання-ревнощі, але дитинство просто так не зникає і іноді зухвало входить і в наше доросле життя, щось у ньому ламаючи, щось народжуючи, перетворюючи навіть дорослу людину на вередливе дитя з його ревнощами, капризами, комплексами, мареннями, безумствами.

Режисер Іван Уривський повсякчас шукає новий режисерський ключ для великих класичних сюжетів. «Одруження» М.Гоголя в Одеському театрі він побачив як давній проукраїнський містичний ритуал на основі класичного тексту. А, наприклад, «Фрекен Юлію» А.Стріндберга у столичному театрі «Золоті Ворота» режисер відчув як суто шекспірівську трагедію, герої якої колись розминулися, а згодом зустрілися, але за інших обставин.

У «Прекрасному рогоносці» режисер Іван Уривський намагається відчути і зрозуміти героїв Ф.Кроммелінка через «казковий» фактор. Через казку тільки для дорослих і через той незбагненний світ дитинства, у якому досі живуть саме у цій виставі дивовижні персонажі. Це і світ Кроммелінка, це також світ казок Андерсена, інших міфотворців, у полоні яких ми самі лишаємося постійно, скільки би років нам не було.

«Прекрасний рогоносець», як візіонерський експеримент театру, пропонує глядачам виставу-новелу про властивості пристрасті, яка не знає віку і часу. І іноді здатна перетворити навіть прекрасну людину на потворного казкового перевертня.

Для дебютантів вистави – молодих акторів (вчорашніх студентів) – ця прем’єра особливо відповідальна. Висока планка класичного тексту, новий театр, новий авторський світ режисера Івана Уривського. Втім, у виконавців головних ролей вже є цікавий досвід і гучний успіх – це їхні помітні роботи у знаменитій виставі Дмитра Богомазова «12 ніч» В.Шекспіра в Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Вистава, яка отримала театральні премії, захоплені відгуки глядачів.

Фото: з архіву Юлії Півоварової