Одеський «Ілон Маск», який створює електричні автомобілі та трактори, бачить великий потенціал в Україні

Одесит Сергій Вєльчев — активіст руху за електрифікацію пересування та перехід на нові, чисті технології, підприємець. У 2015 році в рамках пробігу електромобілів «Київ – Монте-Карло» здійснив подорож Європою на «запорожці», власноруч переробленому під електрокар. В тому ж 2015 році створив перший в Україні електричний трактор. Нещодавно брав участь у розробці електрокарети для князівства Монако. Сергій розповів про свої мрії та перспективи електротранспорту в Україні.

 

Розкажи в двох словах, як починалося захоплення інженерією, новими технологіями?

З дитинства мені привів любов до заліза тато, який був інженером. Я завжди ремонтував, доробляв якісь велосипеди, мотоцикли, машини. Коли я став щасливим власником мотоцикла, почалася моя технічна творчість. У мене була можливість експериментувати та вчитися на помилках, тягнуло шукати та знаходити у стиковках певних елементів унікальні можливості для покращення та отримання переваг.

Пізніше, я пішов вчитися на банкіра, щоб не засмучувати маму, в Одеський економічний університет. Було не цікаво і вже з 3-го курсу я пішов працювати. Займався різними видами бізнесу, які б гарантували мою фінансову рівновагу. З часом, я повернувся до захоплення технікою, до свого хобі, вдосконалення машин. В певний момент до мене прийшло розуміння, що важливо не лише фінансово отримувати задоволення, але і робити щось корисне для суспільства, навіть, якщо суспільство до цього ще не готове.
Ще років 8 тому було дуже складно говорити з людьми про електромобілі, про те, що це – правильно та екологічно. Звучало багато заперечень, що енергетично ми до цього не готові. Так, у випадку якщо всі пересядуть на електромобілі, то енергетика загнеться і т.д. Ну і люди сприймали мене, як навіженого вченого, який розповідає незрозумілі речі. «Які електромобілі, нам до них ще років 100». Дуже радує, що компанії Nissan та Tesla Motors розвинули масове розуміння того, що таке електромобіль і люди почали більше говорити про це.

Поступово, інтерес до електротранспорту витіснив усі інші мої зайняття і я почав фокусуватися тільки на цьому, особливо в світлі того, що це стало певним трендом. Зараз мені зрозуміло, що легковий транспорт для рішення своїх потреб – це добре, але основний фокус уваги потрібно переносити на комерційний транспорт, де, щоденно, вирішуються глобальні завдання. Адже використання електротяги в даному напрямку може бути ефективним, а найголовніше – екологічним і, в довгостроковій перспективі, економічно вигідним.

 

Як ти гадаєш, елетротранспорт – це певна мода, чи наше майбутнє?

Це – сто відсотків більш технологічне та ефективне рішення. В електротранспорті набагато менше вузлів, практично, відсутнє обслуговування, він не шумить та є більш екологічним в експлуатації. Завдяки цій технології ми зможемо дихати більш чистим повітрям, а в Одесі – це велика проблема, так як наше місто є другим по забрудненості в Україні. Причина цього – транспортна складова, в регіоні – 3 крупних порти і дуже масивний потік транспорту, плюс – відсутність зелених насаджень.

Нам дуже поталанило, що в Україну почали завозити підтримані автомобілі з Америки та Європи і це лише початок. Як і будь-яка технологія, що набуває масовості, найдорожча деталь в електротранспорті – акумуляторна батарея демонструє зараз стрімке зниження ціни і збільшення якості.

 

Чи є в двигунах на електротязі, чи в самій технології мінуси, які можуть стати перешкодою найшвидшому витісненню старих двигунів?

В електродвигунах для транспорту одні плюси, хіба що, через більший ККД, в порівнянні з ДВЗ (двигунами внутрішнього згоряння), не можливо частину тепла пустити на обігрів салону і нам доводиться витрачати для цього енергію з акумуляторів. Ось по акумуляторах є питання. На даний момент, в тренді літій-іонові акумулятори. Тобто, в анодах і катодах використовується, в якості матеріалу, літій. Якщо ми повернемося трохи назад, ми дізнаємося, що ціна за один кіловат літій-іонових батарей була, приблизно, 800 доларів. Сьогодні ж, один кіловат коштує 350 доларів і тенденція до зниження постійно зберігається. Це зниження досягається завдяки все тому ж масовому виробництву, підключенню вчених, які зайняті оптимізацією виробництва, з метою здешевшити його максимально.

Є ще графенові акумулятори, є нікель-кадмієві, літій-повітряні, алюміній-повітряні. Дуже багато технологій, в кожній з яких є свої недоліки: невисока кількість циклів, висока робоча температура та ін. В поточний момент оптимальними є літій-іонові акумулятори. Що буде завтра? Багато хто передбачає непогану перспективу графеновим акумуляторам, так як, в теорії, його легко добувати, у нього висока енергогустина і т.д. Але, поки що, він ще достатньо дорогий, знову ж, по причині відсутності масового виробництва.

 

Існують міфи про те, що вживані Nissan Leaf, які активно наситили ринок автомобілів, викликали багато розчарувань у користувачів. Чи є ці міфи реальністю?

Давайте почнемо з того, що вибір електромобіля це – шлях прогресу, потрібно обирати, за що ми виступаємо: за миттєву вигоду, чи все ж за еволюцію. Основною перевагою електромобілів має стати їх екологічна складова. Це – можливість генерувати електроенергію у себе вдома, наприклад, від сонячної батареї, коли ти не залежиш від монополістів на енергетичних ринках.
На сьогоднішній день найбільш масовим автомобілем є Nissan Leaf. Доля електромобілів постійно зростає, відсотків 60% вживаних авто, що завозять в Україну – це електричні. Це моя суб’єктивна оцінка, з того, що я бачу в одеському порту. В основному, їх везуть з Америки.

Проблема зі зменшеною ємністю акумуляторів вживаних автомобілів реально існує. Але говорити про масовий перепродаж електромобілів, це, швидше за все, надуманий факт. Найчастіше, люди, які використовували електромобіль залишаються прихильниками цього виду транспорту. Є користувачі, чиї завищені очікування не виправдалися. Потрібно відмітити, що електромобілі на нашому ринку – це, умовно кажучи, автомобілі першого покоління. Той же Nissan Leaf, пробіг на повній зарядці в умовах міста літом у нього, десь, 140 км, зимою, в умовах необхідного обігріву – 110 км, або, навіть, 70 км, при -20 та сніжній дорозі, в залежності від погоди. Так само, як і з ДВЗ, просто кВт ми рахуємо точно, а витрати палива умовно і приблизно. Природно, що батарея з часом деградує. У зв’язку з цим у багатьох власників виникають сумніви, якщо їм через 5 років доведеться купляти батарею за 5 000 доларів, втрачається очікувана економія.

Найчастіше, в день людина проїжджає не більше 50 км, це – світова статистика. Ми ж очікуємо, що в цьому році, який стане проривним в цьому відношенні, з’являться більш доступні автомобілі з дальністю пробігу в 300 км. на одному заряді. Цього вже буде більше ніж достатньо. До нас (в Україну авт.) це прийде у 2020 році.

Вернімося до прорахунку батареї: 100% батареї, для зручності, будемо брати, рівняється 100 км. Батарея, яка деградує до 80% буде проїжджати 80 км. Приблизно, на 80% деградації батареї літій, умовно кажучи, стабілізується. І з такими параметрами машина може проїздити 5, 6, 10 років. Nissan дає 8 років гарантії до деградації батареї до 60%. Це на офіційних ринках. Для нас це не працює, тому що, офіційно, Nissan у нас електромобілі не продає. Tesla ж дає пожиттєву гарантію на свої батареї.

Потрібно ще розуміти, що у батарей електромобілів є друге життя. Ці батареї можуть використовуватися стаціонарно, як накопичувачі безперебійного живлення в будинках. Це через 5-6 років використання цих батарей.

Таким чином, враховуючи тенденцію до зниження вартості акумуляторів, через 5 років акумулятори будуть дешевшими і ми отримаємо за ті ж гроші, що і сьогодні, тобто за 5 000 доларів пробіг, я прогнозую – 300-400 км, в тій же ціновій ніші авто.
Якщо ми візьмемо Tesla модель С в повнопривідній версії, до 100 км в годину вона розганяється за 2,8 секунди або, навіть, за 2,5 в певній комплектації. Тобто, повноцінний електричний сімейний седан за своїми динамічними характеристиками випереджає велику кількість спортивних топових моделей і, при цьому, залишається сімейним седаном з широкою свободою, — 400-600 км проїзду на одному заряді, в залежності від стилю їзди. Т.ч. це авто є вигіднішим по перерахованим вище параметрам.

 

Завдяки чому компанія Tesla Motors вирішила так щедро пропонувати споживачеві пожиттєву гарантію на акумулятори? Це їх філософія чи довготривала маркетингова стратегія?

5 років тому існували дуже сильні стереотипи на тему електромобилів. Коли ти говорив: «ось, електромобіль – це круто», більшість уявляли такий собі гольф кар, який їде на максимальній швидкості 40 км/год., тобто виглядає безглуздо і їде недалеко. Ілон Маск – перший, хто спробував змінити стереотипи людей. Компанія почала зі спортивного родстера, на якому набивали шишки з метою отримання безцінного досвіду. Потім зробила власну машину Tesla модель C. До недавніх пір компанія була збитковою. Адже, крім того, що вони будували автомобілі, вони ще будували мережу зарядок з можливістю безкоштовного заряду. Так, купляючи машину Tesla людина отримувала, також, можливість безкоштовно заряджати авто, пересуваючись ним по світу. Уявіть, якщо екстраполювати це на звичну для нас ситуацію – ви купили собі авто Mercedes і компанія Mercedes безкоштовно, щоденно, заправляє вас паливом. Це – нонсенс. Завданням такого кроку для компанії було подолати перешкоду стереотипів, які існували на той момент, а також – привернути увагу і дати привід людям говорити про це, ставити питання, критикувати.

 

Задача Маска, не стільки бізнес, скільки мета змінити стереотип мислення людей про електромобілі. Успіх в ламанні цих стереотипів було досягнуто в тандемі Tesla Motors і Nissan. Nissan багато хто називає дефектним, але у нього сформувався свій ринок, своя цільова аудиторія. Адже Tesla, яка коштує 100 000 доларів, не всі можуть собі дозволити. І точно так само, успіх Tesla полягає у тому, що був Nissan, з яким можна було її порівняти.

 

Як інші компанії реагували та реагують на дії передових в цьому питанні Tesla Motors та Nissan?

Було вже декілька спроб запровадження електромобілів на ринку. В кінці 90-х на початку 2000-х була спроба. Навіть, було знято на цю тему фільм «Хто вбив електромобіль», що розповідає про цей провал. По-перше суспільство не дозріло, на той момент, до інновацій, які не були підкріплені технічними рішеннями. Тоді ще мало місце блокування розвитку електротехнологій компаніями, які були в цьому зацікавлені.

На сьогодні, електротранспортні засоби є у багатьох компаній. Toyota та Mercedes допомогли компанії Tesla розвиватися – у них були і є акції в компанії Tesla. Велика кількість інтер’єрних рішень Tesla запозичені у Mercedes. Tesla для Toyota розробляла електричний RAV4. Для Mercedes — Smart.

Компанія Nissan понесла великі збитки після запуску Nissan Leaf та багато хто прогнозував, що вони можуть сильно втратити свої позиції. На щастя, цього не трапилося. З 2020 року у 70% автогігантів буде електрична або гібридна версія автомобіля. Плюс з’являється багато нових гравців на ринку електромобілів, адже їх виробляти простіше, ніж бензинові.

Tesla Motors, певною мірою було легше, адже вони могли створювати нове з нуля та опиралися на технології. Інші компанії мають контракти, підрядників та розробки, тому, вони більш інерційні. Але ось Nissan ризикнув і вони молодці. Toyota дуже добре стартувала з гібридними автомобілями, але відстає з електричними. Вони випустили водневу версію, але вона дорога та незручна в світлі відсутності інфраструктури зарядок. Але ця технологія буде розвиватися. Я прогнозую її успіх в комерційному транспорті, у важких вантажних перевезеннях або авіа.

 

Які були передумови виникнення ідеї електромобілів? Що слугувало поштовхом для розвитку цієї ідеї саме зараз?

Успіх електротранспорту легко та банально можна прорахувати зрозумівши філософію цієї ідеї. Звідки береться енергія? Ми всю енергію отримуємо від сонця. Тобто, будь-яку енергію, яку ми сьогодні використовуємо – це сонячна енергія. Виробляючи дизель або бензин з нафти ми отримуємо зібрану енергію сонця. Мільйони років сонце генерувало певну енергію, яку ми зараз добуваємо для використання. Навіщо нам чекати мільйони років, якщо ми можемо отримати цю енергію напряму через сонячні панелі? Просте питання. Навіщо чекати мільйони років, якщо можна цю енергію отримати за годину? Зрозуміло, що ця енергія в надрах землі є. Але, викачуючи її, ми наносимо певну шкоду екології. Зі мною часто сперечаються на тему того, що виробництво сонячних панелей, також, шкідливе. Утилізація батарей – шкідлива, виробництво дуже брудне і т.д. Ці факти мають місце бути. Але, ми вже перебуваємо у брудному виробництві. Тут питання, чи зможемо ми, поступово, років за 20, це брудне виробництво очистити за допомогою нових технологій. Або ж продовжимо копирсатися у глибоких пластах землі.

Тож, логічно, що потрібно міняти джерела енергії і міняти їх на локальні. Локальні – це ті, які ми можемо використовувати з локальної сировини для отримання енергії там, де ми її споживаємо. Тобто, встановивши сонячні батареї десь у пустелі, ми можемо побудувати там фабрику. Заводи Ілона Маска на 100% забезпечуються енергією від сонячних батарей. Це і є локальна енергетика. Це дає нам можливість відійти від монополій. Маючи локальну енергію, ми можемо обирати постачальника послуги та шукати більш якісне обслуговування, як це відбувається в інших секторах ринку.

 

Зараз керманичі світу прийшли до рішення стимулювати зростання альтернативних джерел енергії та просунули ідею «Зеленого тарифу» у світі. Держави купляють електроенергію отриману певним чином дорожче, ніж енергію, вироблену традиційно.
На сьогоднішній день електромобіль та його розвиток це – можливість швидше перейти до локальної енергетики.

 

Якими проектами ти зараз займаєшся? В чому бачиш перспективу для нашої країни в питанні розвитку зелених технологій?

Моя мрія це – локальна енергетика не лише в місті, а і в селі. Як це виглядає? Є фермери, які добувають нам хліб. Усі аналітики говорять нам зараз про те, що найближчим часом ми зіткнемося з браком продуктів харчування через швидкий ріст населення планети Земля. Продукти мають певне цінове навантаження, виходячи з обсягу тих ресурсів, які були витрачені на їх виробництво. При правильній організації праці найбільш зручний спосіб отримання енергії, — це локальний формат у агрономічних кластерах. Планування та створення таких кластерів і є моєю мрією.

Один з кроків це – створення сільськогосподарської техніки на електротязі. Я брав участь в проекті створення електричного трактора в Україні. Ми отримали гарні результати, але, на жаль, на даний момент по причині, можливо, політичної або фінансової ситуації в нашій країні, цей проект призупинено.

 

25% чорнозему в нашій країні, логічно, що велика перспектива для нас – розвивати технологічне сільське господарство, використовуючи нові методи, роботів і т.п. John Deer на електротязі вже з’явився. Ще в кінці 70-х, початку 80-х років Харківський тракторний завод вже пробував запуск моделі на електротязі.

Рокфелери продають свої підприємства пов’язані з нафтовидобуванням і вкладають в альтернативну електроенергію. Вони міняють свій фокус уваги, розуміючи тупіковість шляху, по якому ми зараз йдемо. Звичайно ж, їх завданням буде придумати, як контролювати ці фінансові потоки в подальшому, але головне — що ситуація вже почала змінюватися.

В України дуже великий потенціал, так як у нас є найбільше родовище літія в Європі під Кропивницьким. Якщо ми правильно подивимось на це та сформуємо сприятливий інвестиційний клімат, ми зможемо зайняти місце поруч з передовими компаніями у створенні підприємств по виробництву літій-іоних батарей.

Від себе додам, що не лише екологія та економіка виграють від переходу на «зелену енергетику», але і політична ситуація може змінитися. Локальна енергетика може значно зменшити тиск агресії, що пов’язаний з боротьбою за ресурси у світі. Хіба не про це мріє людство вже тисячі років, а віднедавна, зокрема і українці?

Записала Прокопчук Вікторія