Куди ти йдеш, глядач Одеси!?
З того самого моменту, коли веселі компанії давніх греків, на місті майбутньої Одеси почали співати гімни богу Дионісу під час урочистої ходи, за ними по п’ятах стали ходити глядачі. «Куди прямуєш питали такого глядача давні греки»? «Я йду в театр слухати бога!» – відповідав він.
Минули століття, а зв’язок Одеси з Давньою Грецією нікуди не подівся, втім з’явилися і нюанси. Коли сьогодні одесита, який мчить вулицею Грецькою питають: «Куди ти так поспішаєш друже?». Він відповідає вже стисло, однак також радісно і натхненно: «Я йду в театр!».
Ось тобі й раз, думаєте Ви, а як же давньогрецька божа іскорка? Невже вона зникла, чи просто ми забуваємо говорити про неї. Схоже, що таки забуваємо, або не вміємо так легко й вільно говорити про неї, як ті давні греки!
А сказати є що! Сьогодні в Одеському обласному академічному драматичному грають: «Останнє попередження», «Мир тобі!» («На полі брані»), «Обережно – Єва!?», «Вісім улюблених жінок», «Приборкання норовливих», «Ефект Доплера» і багато інших вистав. Театр грає для містян, для всіх, хто приходить до нього, і ЗСУ в ньому часті гості.
Вистави проходять з успіхом, незважаючи на всі складнощі нашого часу, – реалії близького фронту, різані рани війни. Їх відбитки на театральному середовищі, однак Гра залишається такою ж чудовою й бажаною як раніше.
І глядач йде до театру, щоб бути в Грі, бачити Гру, спостерігати її вишукану червону тканину, слухати голос її. Шукати відображення подій в глибоких та чистих озерах її дивовижних очей. Відчувати її життєвий струм, пульс та ритм її серця, всю силу і слабкість героїв її.
Одеський глядач у дорозі. Куди він прямує? До духовних пристаней, далеких і близьких світів. Він мандрівник, мисливець за перлинами слів.
Коли він біля мети – чарівний момент. Грані стерті, не важливо, що таке вчора, що таке завтра. Гра перетворює простір та час. Змінює зовнішній та внутрішній світ. Й тіні дорогих посмішок великої та малої сцени наповнюють все суще радістю, досягають найпотаємніших схованок його душі.
«Куди ти прямуєш, одеський глядач!?».
«У світ театрального мистецтва на вулиці Грецькій, де час до рахунку життя не йде»!
Георгій Бянов
Фото Володимира Андрєєва, вистава «Останнє попередження»
