Одеський театр ім. Юрія Олеші запрошує на прем’єру та інші вистави у листопаді
Одеський театр юного глядача імені Юрія Олеші продовжує працювати у воєнний час. Він живе в самісінькому центрі міста на Грецькій вулиці неподалік від однойменної площі, в історичній будівлі, де протягом останнього століття майже не припинялося творче театральне життя Одеси.
Дитячий театр юного глядача ім.Олеші, яким наразі керує заслужена артистка України Оксана Бурлай-Пітерова – один з найстаріших в країні. Його стіни пам’ятають багато імен. Архітектура та дизайн будівлі зберегли первісний вигляд, тому театр є цікавим об’єктом для екскурсій. Дізнатися по історію театру можна перед виставою або в антракті завдяки люб’язним творчим ініціативам літературного відділу, котрий очолює пані Лілія Штекель.
У листопаді глядачів чекає прем’єра вистави за романом британської письменниці Елеонор Портер “Поліанна”. Ви будете вчитись у «Поліанни» чудовій грі – мистецтву радіти попри всі труднощі й негаразди. Відкрита, чиста душа Поліанни зігріє Вас своїми ніжними проміннями. Вона торкнеться самих далеких куточків Вашого серця, тих самих, про існування яких ви мабуть давно вже й не згадували.
Вистава за мотивами роману «Поліанна» розповідає про печалі та радощі одинадцятирічної дівчинки, яка після смерті батька змушена переїхати в невелике англійське містечко, у світ суворих правил та заборон – до своєї тітки міс Полі. На щастя, Поліанна встигла навчитися у свого тата чудовій грі – «грі в радість». Це допомогло їй не сумувати за будь-яких обставин і навіть у найважчих ситуаціях завжди знаходити вихід.
Коли Вам не вистачатиме світла – зайдіть до театру і якщо поталанить побачите «Льовушку» (режисер-постановник вистави Наталія Прокопенко, художник – Ольга Смагіна, хореограф – Євгенія Штекель; музичне оформлення – Наталія Ревякіна). Глядач буде на сцені, в епіцентрі вистави.
Він перебуватиме на відстані витягнутої руки від дійства. Ви відвідаєте атмосферний одеський дворик повоєнних часів, відчуєте ритм комунального життя, поринете в етнічне розмаїття, у мир кількох добрих родинних вогнів. Побачите кумедну проекцію на дитяче життя двох, переслідуваних радянською владою релігій. Ви посмієтесь над родинними упередженнями та естетикою тих часів. Відчуєте певні паралелі у людській поведінці між тоді й зараз. Побуваєте в трагікомічних ситуаціях маленького Льовушкиного світу. Пройдете з ним в пошуках тепла, світла, любові, у пошуках філософії, сенсу життя. Ви будете радіти й тремтіти від хвилювань, сміятися й плакати.
Гостинні обійми театру відкриті для всіх. Для багатьох глядачів його зала під час вистав перетворюється на відомий «Золотий шар бажань» з фантастичного світу братів Стругацьких. І театр виконує бажання. Не ті, про які щодня просимо, а глибинні, духовні, потаємні, справжні, неусвідомлені бажання. Театр дарує щастя всім і ніхто не залишає його стіни засмученим.
В умовах широкомасштабної збройної агресії рф театр Олеші живе повним творчим життям. В цьому році акторський склад зазнав певних змін. Наразі в театрі багато чудових молодих акторів – Олекандр Давлятян, Тетяна Полякова, Єлизавета Горбенко, Ірина Шинкаренко, Сергій Черноіваненко, Яна Коломієць, Павло Калінін, Віктор Ільченко, Тереза Заурбекова, Михайло Манорик, Олексій Мєжєвікін.
Також в театрі багато акторів, які пройшли великий творчий шлях – це заслужена артистка України Валентина Губська, заслужена артистка України Валентина Гульченко, заслужена артистка України Галина Топоркова, Ігор Тільтіков, Віктор Раду, Михайло Маліцький та інші.
«Бал Чорного моря» (5+ тобто для глядачів від 5 років), «Чарівні черевики» (5+) «Клубок казок» (5+), «Поліанна» (7+), «Маленький принц» (7+) «Лісова пісня» (14+), «Кайдашева сім’я» (14+), «Льовушка» (12+), «А ми нашу славну Україну розвеселимо» (12+), «Будьте ви щасливі» (14+) – це неповний список чудових вистав, які щомісячно пропонує театр глядачеві. Вони не залишить байдужим ані дорослого, ані дитину. Театр Олеші є дитячим театром, проте його вистави звісно й для дорослих. Та й кожний дорослий колись був дитиною тільки забув про це, – говорить нам Маленький принц. Доки ще є час, доки ще не все втрачено, доки є можливість згадати про це – приходьте до театру.
Георгій Бянов. Фото автора.
