“Руський мир” стукає до Одеси: за один вечір пошкоджено 21 пам’ятник архітектури
Масована російська терористична повітряна атака дронами-камікадзе по житловим кварталам Одеси 14 листопада нанесла удар не тільки по житловій забудові, але й по культурній спадщині, яка знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Як повідомили у Міністерстві культури України, пошкоджено 21 пам’ятник архітектури в Одесі, які знаходяться в межах об’єкта всесвітньої спадщини під назвою «Історичний центр Одеси» та його буферної зони:
Будівля технологічного інституту, в якому під час оборони м. Одеси містився загін моряків-розвідників Одеського оборонного району (1936-1938, арх. Мінкус А.Б.);
Будівля Рішельєвського ліцею (Новоросійського університету) (1852-1857, арх. Шашин О.С.);
Житловий будинок Заріфі (1840-ті, 1851, арх. Черкунов Н.Н., Моранді Ф.Й.);
Житловий будинок та флігель Ковалевського в якому жив Веріго Б.Ф. — фізик, професор (1846 р., кін. XIX ст., арх. Даллаква К.Й., Шашин О.С.);
Житловий будинок Машевського, в якому народився Коптюх А.І. (1850-1860, арх. Гонсіоровський Ф.В.);
Прибутковий будинок Толстого (1880, арх. Гонсіоровський Ф.В.);
Прибутковий будинок Латрі (I пол. XIX ст.);
Прибутковий будинок (кін. XIX ст.), в якому жив Малишевський В.М. – польський композитор, диригент і педагог;
Прибутковий будинок Міхельсона (1890, арх. Влодек Л.Л.);
Прибутковий будинок (1901, арх. Токарєв П.Д.);
Будинок гуртожитку (поч. ХХ ст., арх. Чернігов Л.М.) (правоворотня споруда);
Житловий будинок Вургафта, в якому жив Ямпольський С. М. – економіст, засновник факультету радіоелектроніки Одеського політехнічного інституту (1845, арх. Козлов І.С.);
Житловий будинок, у якому жили: Ланге М. М. – психолог; Бурксер Є. С. – хімік-неорганік і геохімік; Бобинін М. М. – математик (1845, арх. Козлов І.С.);
Будівля фізико-хімічного інституту Новоросійського університету (1897-1899, арх. Толвінський М.К.);
Житловий будинок Інбера (готель «Савой») (1870-ті, арх. Влодек Л. Л.);
Житловий будинок Ринк-Вагнера (1881, арх. Вейтко А.К.);
Прибутковий будинок Весле (1881, арх. Мазиров Д.Є.);
Прибутковий будинок Леонарді (1913, арх. Прохаска В.І.);
Адміністративна будівля (у складі комплексу «Млин Вейнштейна») (1888-1890);
Будівля училища Вейнштейна (у складі комплексу «Млин Вейнштейна») (1896);
пам’ятка історії місцевого значення: Будинок Дур’яна (готель «Вікторія» з паровою пекарнею).
На жаль, сама організація ЮНЕСКО жодним чином не засудила цей варварський удар. Можливо, що максимум там нададуть якусь допомогу по заміні вікон. ЮНЕСКО, як і сама організація ООН, досі не визнають росію – країною-терористом та агресором. Ці організації стали некорисними у сучасному світі і жодним чином не можуть засудити агресивних варварів або захистити культурну спадщину. Це не дивує, тому що керівник ООН Антоніу Гутерріш постійно заграє з диктатором путіним і має підозри громадськості у своїй лояльності до терористичних режимів – будь-то путінський режим в росії або режим Хамас в Палестині.