В Кодимі створили коридор пошани загиблому Герою

18 жовтня в місті Кодима на Одещині проводили у останню путь загиблого Героя Парасківа Ігоря Валерійовича. Мешканці створили коридор пошани через все місто, стали на одне коліно та схилили голови у хвилині мовчання, під відлік метроному та тужну мелодію «Пливе кача». Ігорю було 30 років. У нього залишилися син Марк, дружина, батьки.

Зі службової характеристики на командира взводу вогневої підтримки А7348, старшого сержанта: «За час проходження служби військовослужбовець зарекомендував себе як повністю сформований воїн. Грамотний, дисциплінований, виконавчий, відповідальний, працелюбний, виявляє наполегливість і розумну ініціативу. Контролю не потребує.

У роботі виділяє головні напрямки та оптимізує діяльність. Завжди дотримується термінів виконання службових завдань. Виявляє спроможність до самостійних дій. Приклад зразкового виконання військового обов’язку. Завжди готовий прийти на допомогу товаришам. В колективі користується авторитетом». У березні 2024 року пройшов навчання у Київському національному університеті «Підвищення кваліфікації офіцерів Сил територіальної оборони Збройних сил України!» і вже готовий був отримати звання молодшого лейтенанта. Ось портрет справжнього захисника, українця, патріота.

07.06.2024 року приблизно о 07.47 під час штурмових дій та утримання зайнятих позицій в районі населеного пункту Новопокровське Очеретинської громади Покровського району Донецької області противником було здійснено мінометний обстріл та обстріляна скидами з дронів позиція військового формування. Командир взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки, старший сержант Парасків Ігор був поранений та перестав виходити на зв’язок.

Майже півтори року статус – «зниклий безвісти», і ще жевріла надію у серцях родини, аж поки офіційне сповіщення не підтвердило: Ігор загинув у бою, вірний присязі, захищаючи Батьківщину і її народ. Дива не сталося.

Вічна Слава Героям!