Серце Реггеді Енн і серце Діоніса Загрея: приховані сенси вистави Театру Олеші

Як буває із багатьма непересічними та багатоплановими виставами Одеського дитячого театру ім. Ю.Олеші, в «Реггеді Енн» (Ганчір’яна лялька) у постановці Олени Юзвак можна побачити багато різноманітних художніх, психологічних й історико-культурних пластів. Серед них є один, на перший погляд, майже не помітний. Прихованими стежками веде він глядача до таємничих джерел театрального мистецтва. До славетної Давньої Греції, де колись містерії на честь бога Діоніса згодом перетворилися на театр.

Тема Реггеді при більш уважному розгляді в окремих аспектах виявляється доволі співзвучною із Діонісом Старшим чи Діонісом Загреєм, чиє міфологічне буття відбувалося в епоху титанів та завершилося їх протистоянням із Зевсом, нищівною поразкою й поваленням у Тартар, чи перетворенням титанів на попіл.

При перегляді вистави виникає багато алюзій між образами ляльки Реггеді Енн (її у різних складах грають талановиті акторки театру Олеші Єлизавета Горбенко, Ірина Давлятян Яна Коломієць, Тетяна Полякова) дівчини Марсели (Ірина Давлятян, Тетяна Полякова, Наталія Федорчак) з одного боку та Діоніса Загрея з іншого. Реггеді і Марсела звісно не уособлюють фігуру Загрея, однак вони мають багато спільного між собою. Отже про все по порядку.

Так, стрижневі сцени із пришиванням серця ляльці Реггеді знаходять аналогії, у діях Зевса, який вимушений був зробити теж саме, коли втратив свого сина Діоніса Загрея. Зевс пришив серце Діоніса до свого стегна, завдяки чому потім Загрей відродився. Так само відродилась і Реггеді Енн, після того як головна маніфестація злих сил у виставі – очільник підземного війська Генерал – Жах (нагадує давньогрецького Аїда) захопив Реггеді і потягнув її до підземного царства.

Серце – символ вічного буття, що дає можливість відродження для Реггеді та Загрея, воно також допомагає одужати дівчинці Марселі.

До речі в одній зі сцен Генерал – Жах (Олександр Давлятян; Віктор Ільченко; Михайло Манорик) погрожує перетворити серце супутника Реггеді та Марсели – ляльки Енді (Яна Коломієць, Сергій Черноіваненко) на соковите цукрове яблуко, щоб з’їсти його. Теж саме хотіли зробити і титани з серцем Загрея, який загинув у битві з ними. Титани роздерли Загрея на сім шматків і з’їли його. Однак, за одним з міфів, Афіна (а за іншим Деметра) врятувала його серце і віддала Зевсові, щоб він відродив Загрея.

Чарівна Реггеді Енн має незримий зв’язок із світом темряви, де панує Генерал – Аїд. Вона антипод зла. Час її дії – ніч. Реггеді так само, як і інші ляльки – Енді, Панда (Софія Голуб), Бейбі (Ольга Щидловська), Верблюд (Арсеній Журавель, Павло Калінін), прокидається вночі, щоб врятувати, тендітну, хвору, покинуту матір’ю, самотню дівчинку Марселу. Вночі Реггеді допомагає дівчинці, протистояти злу, їй необхідно протриматись до шостої ранку. Іноді навіть здається, що Реггеді Енн – це alter ego Марсели.

Водночас Загрей як і Реггеді також пов’язаний із царством Аїда, адже матір його Персефона – дружина підземного царя. Частину року вона перебуває в його царстві. Аїд викрав її на колісниці з четвіркою чорних коней, а мати Марсели викрав принц-пацюк на роллс-ройсі. У деяких сценах Генерал – Жах стверджує, що він нібито і є той самий принц – пацюк.

До того ж у виставі в оточенні володаря темних сил Генерала – Аїда теж є жінка (Вікторія Алексіїва; Анастасія Бєлкіна; Оксана Бурлай-Пітерова), якій Реггеді Енн постійно намагається нагадати, що вона можливо таки чиясь мати.

В той же час, як відомо з міфів, Загрей також жив у Зевса в розлуці із матір’ю, чим і скористалася ревнивиця Гера, наславши на нього титанів. І головне, Загрей і Марсела були дітьми, які грали, які намагались протистояти темряві, що насувалася на них. Отже коло замкнулося.

Давньогрецький присмак вистави спостерігається також у хорі ляльок, який декламує рефреном. Вистава Реггеді Енн, завдяки талановитій режисурі, майстерній грі акторів, сцено- і хореографії дарує глядачеві масу вражень, емоцій, хвилювань. В деяких сценах глядач може побачити й себе. Згадати сюжети, події із власного життя, дитинства, батьківства, щоб потім почути і повторити: «Я люблю тебе Реггеді Енн»!

Ганчір’яна лялька «Реггеді Енн» надає можливість відчути магічний театральний зв’язок, який Театр Олеші протягнув крізь століття від Давньої Греції до Українського театрального сьогодення. Окрім давньогрецької складової у виставі, є ще багато інших цікавих контекстів, про які, я сподіваюсь, ми ще поговоримо.

В цьому місяці вистава «Реггеді Енн» відбудеться 07 грудня (17.00), 12 грудня (11.00), 13 грудня (11.00; 17.00), 27 грудня (11.00).

Георгій Бянов
Фото Одеського обласного дитячого театру ім.Олеші

   

Культурометр в Instagram

Анонси подій




2016-01-10-56
2016-01-10-56
2016-01-10-56