В Одеській мерії рекомендують залишити 9 російсько-радянських пам’ятників – їм замінять таблички
Історико-топонімічна комісія при Виконавчому комітеті Одеської міської ради оприлюднила рішення щодо подальшої долі російських, радянських та імперських пам’ятників в Одесі. Так у підсумку стало відомо, що 9 пам’ятників залишаться в Одесі. Їм замінять написи, завдяки яким зміняться акценти та відбудеться їх переосмислення.
Першим у списку комісія рекомендувала залишити пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну через його виняткову мистецьку цінність. Через те, що він розташований на Приморському бульварі, то він стає об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тобто, не дивлячись на те, що уряд зняв державний охоронний статус, пам’ятник Пушкіну в Одесі тепер охороняється від демонтажу ЮНЕСКО.Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» не поширюється на об’єкти всесвітньої спадщини, пояснили в комісії.
Така ж сама історія і з пам’ятником губернатору Михайло Воронцову – об’єкт становить виняткову мистецьку цінність. В реєстрі прпопонують записати скорочено – «Пам’ятник М.С. Воронцову».
Біля будівлі Одеського державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку встановлено пам’ятник російському фізику Олександру Попову, іменем якого раніше назвався цей виш – «Одеська національна академія зв’язку ім. О. Попова». Олександр Попов (1959-1905) бував в Одесі кілька разів. Так, на з’їзді залізничних електротехніків та начальників телеграфів в Одесі 17 вересня 1897 року демонстрував «апаратуру бездротового телеграфа». Пізніше, з травня по липень 1901 року, на запрошення Морського міністерства був знову в Одесі, проводив експерименти зі встановлення радіозв’язку на кораблях «Синоп», «Ростислав» та «Георгій Переможець» з Тендрою. У 1903 році ним було додатково проведено експеримент по зв’язку між маяком на Тендрівській косі та Одесою. Ім’я науковця, професора Попова не пов’язане з поширенням та глорифікацією російської імперської політики, тому пам’ятник не підпадає під дію вищезазначених Законів. З огляду на вищевикладене, Комісія рекомендувала залишити пам’ятник у Державному реєстрі нерухомих пам’яток, але змінити в реєстрі його назву – «Пам’ятник вченому-фізику О. Попову».
Пам’ятник російському вченому Ляпунову О.М. – математику, механіку, академіку Петербурзької академії наук (ск. В. Ломикіна) встановлено у дворі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, по вул. Пастера, 27. Вчений не брав участь у просуванні російських імперських наративів. Викладав математику, крім Одеського, ще в Харківському університеті. Комісією рекомендовано внесення змін до відомостей в Реєстрі – «Пам’ятник Ляпунову О.М. – математику і механіку».
Пам’ятник командувачу Івану Черняховському біля школи №56. В мерії повідомили, що Черняховський був українцем, талановитим воєначальником, його діяльність суттєво вплинула на боротьбу з фашизмом. Він не очолював керівні органи радянської влади і є одним з небагатьох генералів, хто не заплямував себе придушенням селянських повстань. Мав орден легіону пошани США. Комісія рекомендувала занесення пам’ятника до Реєстру з унормуванням написів на ньому.
Бюст Григорія Вакуленчука, одного з організаторів повстання матросів на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» у 1905 р. (ск. О. Ковальов, арх. В. Гнезділов) розташовано на Митній площі. Члени Комісії зазначили, що Григорій Вакуленчук був українцем з Житомирщини, як і, до речі, інший ватажок заколоту Панас Матюшенко. На той час на Чорноморському флоті українці складали переважну більшість (це були селяни з найближчих губерній), але серед матросів та нижчого командного складу. Вищий командний склад флоту був переважно російським та ворожим до українців.
В Комісії зазначили, що бунт на кораблі був не комуністичний, як раніше вигадували у Радянському союзі, а був повстанням українців проти імперської росії. Тому Комісія зазначила, що пам’ятник не підлягає демонтажу, легенда пов’язаних з пам’ятником подій та їх трактування в історії країни має бути очищена від спотворення та перекручення. Написи на пам’ятнику необхідно унормувати та встановити QR-код з роз’ясненнями істориків Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Пам’ятник «Олександрівська колона» (арх. О. Бруні), розташований у Центральному парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка у 1891 році і присвячений російському імператору Олександру ІІ. Члени Комісії зауважили, що колона проіснувала у парку весь більшовицький і радянський період і наголосили на тому, що це, по суті, пам’ятна колона на честь закладення парку. Комісія рекомендувала залишити визначну архітектурну пам’ятку на місці, прибрати декоративні елементи імперської символіки та змінити назву в Державному реєстрі на «Пам’ятна колона на честь закладення парку».
Бюст Павлову І.П. – російського фізіолога (Французький бульвар, 40). На думку Комісії, бюст підлягає занесенню до Держреєстру зі зміною назви на «Бюст Павлова І.П. – фізіолога».
